І впала ніч. Важка, як ті століття,
Що тисли груди рабським тягарем.
Петро, як тінь, пірнув в гущаве віття,
Подалі в ніч. Подалі від проблем.
Ніч стиснула розгубленого Кифу,
Повзла за комір, хижа, мов змія.
Ховав думки, як меч, у ржаві піхви,
Та в мозок било: «Господи, де ж я?
Чого ж я тут? Священицьке обійстя,
Солдати римські, зборище зівак…
І я отут…» Яке вже благовістя?
В душі так темно: «Вчителю, як так?..»
Схолола кров, коли із ночі кинув
Байдужий голос: «Він також із Ним!»
«Та ні, не я це був…» — і піт по спині,
І власний голос раптом став чужим.
Ховався в ніч. Туди, в щілини серця,
Тулив свій біль. Він сам вже ніччю став.
У ній топив свою жагу до герцю.
…І раптом півень ранок прокричав.
Той крик розрізав темряву, як лезом,
Світанок в горлі бився цвіркуном.
І зблиснув ранок жовтим перевеслом,
Спокути ранок, свіжий, як вино.
І промінь неба поглядом Ісуса
В’їдався в душу, темну й кам’яну.
Котились сльози, мов ранкові роси,
З душі гірку змиваючи вину.
Світанок жеврів. З кожною сльозою
В душі світліло, плавилось, жило.
І в новий день стежиною вузькою
Петро ішов у роси за село.
…Епохи стерлись в жорнах лихоліття,
А ми несем покуту на горбі.
Спинись.
Прислухайся.
Десь в темряві лунає крик, життям налитий, —
Це півень ранок будить у тобі.
Вавринюк Юрий,
Луцк
Работаю главным редактором христианского журнала "Благовісник", автор двух поэтических сборников "Чекання", "Дзвони вічності", публицист. e-mail автора:poet@online.ua сайт автора:личная страница
Прочитано 6172 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Откройте Богу, люди, сердце! - Тамара Белевцова Однажды, я прочла стих христианки. В нем были такие слова(приблизительно)
-Я приняла в свое сердце Твою Любовь,Господь и никого туда не пущу.
Дрогнуло мое сердце...Самая большая ошибка людей!!!
-Закрывая свое сердце от мира, вы закрываете его и для Меня!-услышала я тихий Голос.
-Ты, прекрасная хозяйка(например), убрала свой дом, все вымыла, проветрила его, открыв все окна и двери и закрылась.
Но ты живешь,готовишь кушать,дышишь...
Что будет в твоем доме с закрытыми окнами и дверями через месяц?
Какой будет воздух в нем?
=ЭТО ВЫ ДЕЛАЕТЕ С МОЕЙ ЛЮБОВЬЮ!
Мне показалось, что земля уходит из под моих ног!!! Я все поняла!
Любовь Бога- непрерывный Поток.Христианин по обетованию Господа, получает Его непрерывно,ибо он сосуд Божий. ОТКРЫТЫЙ сосуд! Подумайте!!!
Теперь может поймете, почему мы болеем? Сами от себя!
Я медик,массажист. И в медицине есть объяснение многих болезней.Многие болезни имеют психо-соматические корни.
Простите меня. Мир вам!
