Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Тема замечательная. А вот касательно последних двух куплетов.
КОгда просто участье проявим к другим,
Помолчим если слов не осталось,
С кем-то рядом поплачем и посидим,
Даже эта, пусть самая малость.
Для кого-то есть жертвенность очень большая,
Нет предела, для Божьей любви
Важно то, что свой труд на земле совершая,
Мы всё сделали, что смогли.
В общем, мысль всё-таки уловил, но изложено – тут какое-то нагромождение фраз. Может, стоит поменять знаки препинания на стыке предпоследнего и последнего куплетов, если я действительно правильно уловил мысль? Вот:
КОгда просто участье проявим к другим,
Помолчим если слов не осталось,
С кем-то рядом поплачем и посидим,
Даже эта, пусть самая малость, (запятая)
Для кого-то есть жертвенность очень большая. (точка)
Нет предела (убрать запятую) для Божьей любви
И важно то, что свой труд на земле совершая, (тут в начале добавить «И»)
Мы всё сделали, что смогли.
===============================
И ещё грамматика и механические ошибки…
Пропустите через «Правописание» в Word…
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
